Рішенням Європейської комісії були введені мита на зерно з росії та Білорусі. Цьому передувала дискусія на саміті Європейського Союзу, під час якої Єврокомісія отримала «зелене світло» від країн-членів. Зараз ЄК тільки очікує на їх згоду, для цього достатньо буде більшості голосів. Мова йде про обмежувальні мита на зерно та олійні культури, а не ембарго на сільськогосподарську продукцію. У випадку ембарго потрібно було б, аби усі країни-члени Спільноти одноголосно підтримали це рішення. В цьому ж випадку вето можна було б очікувати від Угорщини.
Мита будуть набагато вищі, ніж ті, що діють зараз. На цей час мита на цю продукцію близькі до нуля або навіть дорівнюють нулю. Вони зростуть до 95 євро на тонну. Міністр у справах Європейського Союзу Польщі Адам Шлапка запевняє, що це добра інформація для польських фермерів:
— Мова йде передусім про ефективність. Тому ми не могли ввести санкції, адже потрібно, аби країни-члени ЄС одноголосно проголосували за це рішення. Ми знаємо, що є щонайменше одна країна, яка виступає проти. Рішення стосовно введення 50% мита на ці продукти — це обмежувальні мита, які виключають імпорт сільськогосподарських продуктів з росії та Білорусі.
Саме ці продукти потрапляли на ринки Євросоюзу, зокрема і на польський. Росія фінансувала свій експорт на європейський ринок. Єврокомісія представила три аргументи на користь свого рішення. Перший — це запобігання дестабілізації європейського ринку російським зерном. Другий — це можливість позбавити росію прибутків, аби ці гроші не використовувалися для фінансування російської воєнної махіни. Третій аргумент — це запобігання незаконному експорту до ЄС вкраденого росією українського зерна. Звучали також і політичні, і моральні аргументи на користь цього рішення. Сільськогосподарські продукти з росії масово надходили до ЄС. Одночасно ЄС вводив обмеження на імпорт продукції з України. В Брюсселі вирішили, що настав час покласти цьому край. Тому було прийняте рішення про введення обмежувального мита. Професор Томаш Ґроссе з Варшавського університету в ефірі Першої програми Польського радіо зазначає, що попри те, що зовні здається, що ЄС об’єднався, аби підтримати України, не варто забувати про внутрішні розбіжності:
— Мова йде не тільки про Угорщину. Угорщина не є головним імпортером російського зерна. Раніше ті, хто найбільше імпортує зерна з росії, взагалі блокували цю тему, щоб не можна було навіть провести голосування. Це не таємниця, що мова йде про Німеччину. Вона найбільший імпортер російського зерна та ще декілька країн Західної Європи. Це вони підтримували цей імпорт, попри те, що вони фактично були у стані війни з росією. Я маю на увазі, що вони підтримували, зокрема військово, Україну, що воює. У зв’язку з цим всі рішення приймають напрочуд повільно. ЄС діє досить повільно через розбіжності. Те, що можна було запровадити вже доволі давно, хоча ж би ці мита на російське і білоруське зерно, а ми про це говоримо тільки зараз. Імпорт зерна з росії до Європейського Союзу набагато вищий, ніж, наприклад, українського зерна. Ми сконцентрувалися на проблемі збільшення українського імпорту, але ми не помітили іншого — набагато більшого.
Однак, як зазначають у Берліні, Німеччина все більше допомагає Україні. Одночасно в Брюсселі говорять про використання заморожених по всій Європі російських активів. Це величезні кошти. Самі відсотки становлять три мільярди. Країни-члени ЄС погоджуються на використання прибутків, на конфіскацію — вже ні. Також незрозуміло, якою мірою Євросоюз має використати заморожені активи на фінансування озброєння для України. В цьому контексті важливо, аби Європа прокинулася і змінила спосіб мислення, бо ще торік йшла дискусія про те, хто буде відбудовувати Україну, скільки на це потрібно буде грошей. Зараз прийшло усвідомлення, що спочатку треба захистити Україну, треба їй допомогти. Однак Урсула фон дер Ляєн повідомила, що в липні перший мільярд євро від прибутків від заморожених російських активів може бути переказаний українцям.
— Все вказує на те, що країни-члени Спільноти погодилися на це. У зв’язку з цим це більш технічне й операційне питання, яким зараз буде займатися Європейська комісія. Ми знову ж таки мусили почекати на досягнення такої згоди. Країни-члени вели дискусії на цю тему протягом багатьох місяців. Багато країн блокували таке рішення. Та ж сама Німеччина, яка має різні активи в росії. Вона побоювалася, що буде реторсія. Якщо Європейський Союз добереться до російських грошей, то росіяни, у свою чергу, доберуться до цих фірм, наприклад, німецьких, які ведуть бізнес у росії.
Якщо ж ми говоримо про конфіскацію майна, то навіть американці ще цього не роблять. Як зазначає професор Томаш Ґроссе, росіяни багаторазово доводили, що вони можуть собі дозволити гарних юристів.
—Наприклад, європейські суди багаторазово відкликали санкції, які Європейський Союз вводив проти приватних осіб чи проти російських фірм. Раптово виявлялося, що з юридичної точки зору не можна покарати росіян за війну. Ми настільки законослухняні, ліберальні, що ми, можна сказати, беззбройні, і наші власні інструменти — європейське право чи законодавство країн-членів Спільноти — використовуються проти нас.
Де-факто Європейський Союз перебуває у стані холодної війни з росією. Професор Варшавського університету зазначає, що у зв’язку з цим у Європі змінюється спосіб мислення на цю тему:
— Коли Польща, польські політики протягом багатьох років звертали увагу на ризики, які пов’язані з поглибленням економічної, енергетичної співпраці, до прикладу, між Німеччиною чи іншими країнами Західної Європи й росією, то до нас ставилися як до русофобів. Тільки зараз Західна Європа повільно прокидається, але, здається, нам ще треба зачекати, аби були результати.
Варто зазначити, що під час саміту ЄС була досягнута згода щодо початку перемовин щодо членства Боснії і Герцеговини. Це добрий сигнал, бо на Балканах росіяни активно намагаються поширювати свої впливи.
PR1/Д.Ю.